Волонтерство як спосіб життя
Сьогодні дуже багато говорять про волонтерство. Переважно це поняття ми пов’язуємо з війною, а зараз – з коронавірусом. Але розуміємо, що ця тема значно ширша, тому вихованці гуртка «Юні журналісти» Золочівського ЦДЮТ вирішили розкрити її глибше, доторкнувшись до ще одного її аспекту. 
До восьмої річниці з дня загибелі Героя України Бориса Возницького, гуртківці взяли інтерв'ю у багаторічної звідувачки Золочівським замком Надії Гупало. Темою розмови було волонтерство як спосіб життя Б. Г. Возницького та його однодумців, прихильників Золочівського замку. Знаємо, що Борис Григорович усе своє життя рятував твори мистецтва, відбудовував замки, причому ніколи не мав своєї власної колекції. Дбав про те, щоб національна культурна спадщина була передана наступним поколінням українців. Допомагали йому в цьому не байдужі люди - волонтери, які співпереживали за збереження та відновлення цієї пам’ятки. Це були українська діаспора у Канаді та Америці, вихідці з Золочівщини. Також допомагали люди зовсім не пов’язані з Золочевом. Серед тих хто, допомагав відновлювати замок були і представники місцевих організацій: цукрового заводу, радіозаводу, спиртзаводу, картонажної фабрики, військових частин, будівельних організацій, лісгоспу та ін.
Отже, як відродили Золочівський замок та створили у ньому музей йдеться у цьому інтерв’ю.
Матеріал було опубліковано в № 20 (9723) газети «Народне слово» за 21 травня 2020 р.
