Година-спомин «Час і досі не загоїв рани…»
Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.
Геройство. Біль. Дочасна сивина.
Прокляття чаша випита до дна.
Жорстока тиша. Вибухоподібна.
Війна. Війна. Війна.
15 лютого відзначають 31-ту річницю виведення військ з Афганістану. Ця війна тривала довше, ніж Друга світова. Молоді хлопці, яких призвали служити в армію, потрапили на «чужу» війну, жорстоку, немилосердну. Проте, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, захищають тих, хто цього потребує.
З метою вшанувати пам’ять загиблих у афганській війні, згадати дату її початку та закінчення. Закріпити знання та отримати нові про причини виникнення конфлікту в Афганістані, який переріс у десятилітню війну, 17 лютого 2020 року у Шпиколоському НВК пройшла година-спомин «Час і досі не загоїв рани…».
Учні були активними, небайдужими, вдумливими, прослухали коментований огляд матеріалів, представлених в презентації. Це спогади воїнів-афганців про перебіг війни, поеми, вірші, присвячені подіям афганської війни, розповіді про те, що людина робить на війні і що війна робить з людиною.
Ще досі тим, хто пройшов крізь афганське пекло, сниться як горіли небо і земля, нестача води і гарячий пісок навкруги, гори, якими не пройти.
Це сторінка в історії нашої країни не може бути викреслена і забута. Афганська війна потребує осмислення. Тому нехай пам’ять пророкує: Як було? Що було? І чи правильно. А для тих, хто воював в Афганістані, вона залишиться обпиленою юністю і спогадом про справжню чоловічий подвиг.
