Шевченківські дні у Поморянській ЗОШ І—ІІІ ст.
В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу – Тараса Шевченка. 205 років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.
Розпочалося святкування виставкою-конкурсом листівок «Тобі, Кобзарю, наша щира вдячність і шана» і створенням символічної калини «Наш Тарас Шевченко». На зелених паперових листочках учні та учителі школи записували улюблені рядки з «Кобзаря» і прикріплювали їх до гілок дерева.
12 березня в актовому залі школи відбувся конкурс виразного читання пейзажної лірики Т. Шевченка для учнів 1—7 класів. Зворушливе читання конкурсантами віршів поета про природу, мабуть, не залишило жодного байдужого серця.
« Це тихе сяйво над моєю долею» («Жінки у драмі кохання Т. Шевченка») —такою була тема літературної години для учнів 8 –11 класів, що відбулася 13 березня. Ведучими заходу були учитель української мови та літератури Н.А. Данилюк та завуч з виховної роботи О.М. Волинець Дуже переконливою була гра Дениса Бельцика в ролі Т. Шевченка, щиро звучали монологи учениць, які виконували ролі О. Коваленко, В. Рєпніної, Г. Закревської, А. Ускової, К. Піунової, М. Максимович, Л. Полусмакової .Старшоклас-ники ознайомилися з маловідомими сторінками життя Тараса Григоровича Шевченка; на прикладах поетичних шедеврів його інтимної лірик и розглянули красу і складність людських почуттів.
Завершився тиждень Шевченкіани 15 березня загальношкільним літературно-музичним святом «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!». Його провели учні 5,7,8,11 класів під керівництвом учителів Н.А. Данилюк і О.М. Волинець. Усі присутні на святі :учні, батьки, учителі—ще раз усвідомили, що минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься в пам’яті нащадків, бо сам Шевченко – невичерпний і нескінчений. Він росте і розвивається в часі, в історії, і нам ще йти до його осягнення. Шевченко – завжди попереду. До нього треба доростати усім життям!
