Місяць М.Шашкевича у Великовільшаницькій ЗОШ
Осінь... Листопад... Місяць М.Шашкевича
"Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила.
Руська мати нас любила:
Чому ж мова єй не мила?
Чом ся нев встидати маєм,
Чом чужую полюбляєм?.."
Прислухаймося, скільки любові до рідного краю, до материнської мови в тих словах! Скільки тривоги за них. Не лише давньої, тогочасної, а й тривоги, спрямованої до наших сучасників. Сьогодні 06 листопада учні та вчителі Великовільшаницької ЗОШ І-ІІІ ст. зібралися у бібліотеці школи на літературні читання творів славного сина Галицької землі, культурно-просвітнього діяча, письменника, речника відродження західноукраїнських земель та очільника "Руської трійці" о. Маркіяна Шашкевича. Бібліотекар школи Ткачик Н.І. та вчитель української мови та літератури Гапкевич Н.С. познайомили дітей з біографією та творчою спадщиною, яка увійшла животворним надбанням у духовний світ українців, слов'янських народів та зайняла почесне місце у скарбниці європейської та світової культури. Так саме він, отець Маркіян, став будителем галичан, які перебували в австрійському цісарському ярмі. Маркіян Шашкевич - воістину Богом посланий чоловік - побачив майбутнє свого народу і покликав до нього.
Коли на Східній Україні вперше рідним словом заговорив Котляревський, то в Галичині це здійснив Маркіян Шашкевич.
Він - один із найталановитіших попередників Тараса Шевченка, предтеча Івана Франка. Якби він, отець Маркіян, письменник і громадський діяч, жив у наш час, то сказав би до сучасників наших: ви ж насамперед українці, а вже потім греко-католики чи православні, східні чи західні. Бог же один, і Україна одна.
Чи не завдяки Маркіянові Шашкевичу Галичина тепер є серцевиною українства - мовного, духовного, пісенного. Ось що значить сила духу, віддана в ім`я порятування нації.
Сподіваюся, що поезії, які читали учні школи Воловець Марта, Брославська Марта, Лутінська Дарина, Москвитин Світлана, Трач Вікторія, стали живим джерелом збагачення духовності сучасних поколінь.
Нині маємо свою державу. Треба, щоб кожен отак, як він, відчув себе відповідальним за долю рідної землі і став до праці щоденної і святої. "Разом к світлу, други жваві!" - серцем почуймо палкий поклик нашого Маркіяна.