Відділ освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області

«Відгомін душі»- нетлінний спадок митця-земляка Михайла Кутного

Напередодні Дня Гідності та Свободи вихованці секції української літератури Золочівської Малої академії наук, учні 8, 9 класів Шпиколоського НВК мали можливість душею доторкнутися до поетичної творчості унікального митця-земляка Михайла Кутного, вихідця із с.Жуків. Їм вдалося дослідити, що його нетлінному спадку – збірці поетичних творів «Відгомін душі» - 4 роки! Саме, 21 листопада 2015 року, у Золочівському районному Народному домі ім.І.Білозора у програмі заходу «Вшанування пам’яті поета-земляка Михайла Кутного» відбулася урочиста презентація цієї збірки.

Юні дослідники пізнали, що тематика творів різноманітна: автобіографічна, патріотична, релігійна, любовна та пейзажна. Писав митець і для дітей. У його творчому доробку ряд гумористичних творів, загадок, притч та ціла в’язка віршів – привітань, з нагоди різних свят, які відповідно розміщені у цій книзі. Визначальне місце у творчості Кутного посідає патріотична лірика, яка об’єднана у розділ «Україно моя». Біль, утоплений у трагічній історії рідного краю, надія на краще майбуття та всі розмаїті відтінки вірної синівської любові вміщені у вірші «Оживає тризуб України», який, завдяки самодіяльного композитора Михайла Масника, став піснею, що актуальна сьогодні.

Сині хмари пливуть понад хлібні поля,
Це наш прапор облитий сльозою,
Чуєш, як стоголосо лунає здаля,
Україно, ми разом з тобою!
І твої, і мої зеленіють гаї,
Заживають церковні руїни,
І співають в гаях нам пісні солов’ї,
Оживає тризуб України.
Гомінка і дзвінка голубиться ріка
Береги зеленіють травою,
Невгамовно вона день і ніч гомонить,
Україні наспівує долю.
На порозі стоїть сива мати сумна,
Виглядаючи дочку і сина,
Їх нема, не прийдуть, бо віддали життя,
Щоб не вмерла, а жила Вкраїна!
Тяжка доля твоя, Україно моя,
Твої землі могилами вкрито,
І в нерівнім бою за Вітчизну свою,
Скільки крові за тебе пролито.
І в сльозах, і в боях, Україно моя,
Я з тобою живу і крокую,
Ти не вмерла, живеш! Не дамо, не помреш!
Я тобі свою пісню дарую!

Ми з гордістю говоримо про свого земляка. Цей здібний, працьовитий, скромний, люблячий чоловік не бажав собі лаврів, не вважав себе літератором, але творив свій милий, добрий, а інколи й сумний світ, говорив мовою свого народу, його болями і сподіваннями. В цьому, гадаю, і полягає сутність творчого доробку світлої пам’яті Михайла Кутного.

Переконані, що його слово є і буде потрібне нам, українцям, завжди. Ми пишаємося, що з нашою місцевістю пов’язане життя і творчість Михайла Павловича. Тішимося, що нам вдається досліджувати, вивчати і віддавати свою скромну лепту до вшанування пам’яті дорогого нам поета – земляка; донести його талант, до широкого кола людей, який він вклав у збірку «Відгомін душі», залишивши частину свого серця на її сторінках. Віримо, що його творчість буде поцінована багатьма вдячними читачами.

Марія Рибка

 



« повернутися до списку новин